1 Chronicles 17
1 І сталося як замешкав Давид в свому домі, і сказав Давид до пророка Натана: Ось я живу в кедровім домі, і кивот господнього завіта під скірами.
2 І сказав Натан до Давида: Чини все, що в твоїй душі, бо Бог з тобою.
3 І сталося в тій ночі і було господнє слово до Натана, кажучи:
4 Іди і скажи до Давида мого раба: Так сказав Господь: Не збудуєш ти мені дім, щоб мені в ньому жити.
5 Бо не жив Я в домі від дня, в якому Я вивів Ізраїля, аж до цього дня і Я був в шатрі і під покривалом.
6 Всюди де Я пройшов в усьому Ізраїлі, чи, кажучи, сказав Я до одного з племени Ізраїля, щоб пасти мій нарід, кажучи, що: Не збудували мені кедрового дому.
7 І тепер так скажеш моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель: Взяв Я тебе від стад з посеред пастухів, щоб бути вождем над моїм народом Ізраїлем.
8 І був Я з тобою в усьому, куди ти пішов, і Я знищив всіх твоїх ворогів з перед твого лиця і зробив Я тобі імя за іменем славних, що на землі.
9 І покладу місце моєму народові Ізраїлеві і насаджу його, і він сам замешкає і більше не засумує, і не додасть несправедливість упокорювати його, так як від початку.
10 і від днів, в яких Я настановив суддів над моїм народом Ізраїлем, і Я упокорив всіх твоїх ворогів. І побільшу тебе, і Господь збудує тобі дім
11 і буде, коли сповняться твої дні і заснеш з твоїми батьками, і підніму твоє насіння після тебе, який буде з твого лона, і приготую твоє царство.
12 Він збудує мені дім, і поставлю його престіл на віки.
13 Я буду йому за батька, і він буде мені за сина. І не відставлю від нього моє милосердя, так як Я відставив від тих, що були перед тобою.
14 І завірю його в моїм домі і в його царстві на віки, і його престіл буде поставлений на віки.
15 За всіма цими словами і за всім цим видінням, так сказав Натан Давидові.
16 І цар Давид прийшов і сів перед Господом і сказав: Хто я Господи Боже, і хто мій дім, що Ти мене полюбив на віки?
17 І малими це було перед тобою, Боже, і Ти сказав про дім твого раба здалека і Ти поглянув на мене, так як погляд чоловіка і Ти мене підняв, Господи Боже.
18 Що додасть ще тобі Давид, щоб пролавити? І Ти знаєш твого раба.
19 І за твоїм серцем Ти зробив всю велич.
20 Господи, немає подібного до Тебе, і немає за вийнятком Тебе в усьому, що ми почули нашими ухами.
21 І немає ще на землі (такого) народу, як твій нарід Ізраїль, якого Бог провадив, щоб викупити Собі нарід, поставити Собі велике і славне імя, викинути народи з перед лиця твого народу, який Ти викупив з Єгипту.
22 І ти зробив твій нарід Ізраїль Собі народом на віки, і Ти, Господи, їм за Бога.
23 І тепер, Господи, слово твоє, яке Ти сказав до твого раба і про його дім, хай буде вірним на віки,
24 тим, що говорять, Господи, Господи Вседержителю Боже Ізраїля, і дім Давида твого раба (хай буде) стійким перед Тобою.
25 Бо Ти, Господи, відкрив ухо твого раба, щоб йому збудувати дім. Через це твій раб знайшов (сміливість) помолитися перед твоїм лицем.
26 І тепер, Господи, Ти Сам є Богом і сказав це добро про твого раба.
27 І тепер почни благословляти дім твого раба, щоб він був на віки перед Тобою. Бо Ти, Господи, поблагословив, і поблагослови на віки.